Дмитро Підручний після масс-старту в Нове-Место, biathlon.com.ua

Олексій Мандзій — про те, чому несподівана хвороба Дмитра Підручного вкотре підкреслила невміння українського біатлону виходити з зони комфорту.

Останній старт 2016 року у виконанні Дмитра Підручного вкотре вселив надію: капітан чоловічої збірної України провів практично ідеальну гонку з масовим стартом, всього секунду поступившись бронзовому призеру. Завдяки такому результат Підручний піднявся на двадцяте місце у загальному заліку, а проблеми зі здоров’ям, здавалося б, нарешті відступили, тож на початку другої третини сезону від Дмитра варто було очікувати не менш хороших результатів.

Втім, не судилося. Під час підготовки до стартів в Обергофі Підручний підхопив вірус, через який пропустив тиждень тренувань. А за два дні до першої гонки на четвертому етапі Кубка світу капітан збірної в коментарі сайту Подробности заявив, що ніяк не зможе виступити у найближчі дні: «Почуваю себе дуже погано, останні дні практично нічого не їв, схуд, сил нема. Про старти в найближчі дні можна і не думати». Здавалося б, усе дуже просто — Підручний стартувати не буде, йому потрібно відновитися, тож на вільне місце має бути заявлений хтось інший.

Дмитро Підручний (на дальньому плані) феєрично завершив 2016 рік ледь не здобувши перший особистий подіум, Getty Images

Принаймні, таким чином вийшли б з ситуації у більшості інших країн. Безперечно, втрата лідера і його заміна на когось з резервної команди потягнула б за собою погіршення результатів на цьому конкретному етапі. Безперечно, коли Дмитро Підручний повністю б відновився, він одразу ж повернувся б у команду, а резервіст, виконавши свою місію, поїхав назад на Кубок IBU. Однак тренерський штаб збірної України на чолі з федерацією біатлону вирішив вчинити по-іншому: у стартовому листі спринтерської гонки в Обергофі фігурує прізвище Підручного, який точно не стартуватиме.

Якби було бажання випустити на старт п’ятьох біатлоністів, а не просто заповнити квоту, то рішення б було знайдене. Проте виглядає так, що ніякого рішення можливої проблеми та виходу з ситуації навіть не шукали — заздалегідь вирішили стартувати чотирма біатлоністами.

Так, не заявляти на гонку Дмитра, не замінивши його при цьому, було б вершиною абсурду: тоді збірна України втратила б можливість логічно розставити у стартові групи усіх інших біатлоністів. Тому з цієї точки зору потрапляння Підручного в останню групу виглядає цілком розумним та виваженим.

Не зрозуміло, втім, інше — невже не можна було знайти заміни капітану? Про те, що Дмитро навряд стартуватиме було зрозуміло ще за тиждень до початку етапу в Обергофі. Його хвороба стала несподіванкою для тренерського штабу ще у минулому році, але аж ніяк не зараз. Якби було бажання випустити на старт п’ятьох біатлоністів, а не просто заповнити квоту, то рішення б було знайдене. Проте виглядає так, що ніякого рішення можливої проблеми та виходу з ситуації навіть не шукали — заздалегідь вирішили стартувати чотирма біатлоністами.

І знову ж таки, опираючись на слова та коментарі президента федерації біатлону України Володимира Бринзака, небажання залучити до основної команди когось з найближчого резерву можна пояснити дуже й дуже просто. У кожного спортсмена є свій графік підготовки та графік виходу на пік, тому комусь логічніше стартувати на висоті, а комусь — на рівнині. При такій логіці, однак, постає інше запитання: на які змагання повинен припасти пік форми біатлоністів, що виступають лише на Кубку IBU?

Ймовірно, мова йде про чемпіонат Європи, куди, скоріш за все, основна збірна України не поїде. З іншого боку, чи такими важливими є медалі континентальної першості, якщо є можливість обкатати когось на етапі Кубку світу? Для федерації біатлону України відповідь є очевидною — жоден етап Кубка світу не може рівнятися навіть до чемпіонату Європи.

Що й казати, середній вік чоловічої команди складає 28,2 роки, а наймолодшим — і єдиним біатлоністом, кому менше 28 років — є 25-річний Дмитро Підручний.

Та й взагалі, український біатлон живе за принципом — поки можна, краще виступати там, де є шанси на перемогу та високий результат. Навіщо заявляти когось з молодих біатлоністів на етап Кубка світу, де він, скоріш за все, займе низьке місце, коли можна дати йому стартувати на етапі Кубка IBU, де шанси на успіх куди вищі? Таким чином, як стверджують чиновники, спортсмен стане психологічно стійкішим, що позитивно вплине на його майбутні старти на етапах Кубка світу. «Який сенс травмувати його [Пилипа Будківського. — прим. О.М.] психологічно, випускаючи на таку заміну?» — риторично запитував декілька років тому Михайло Фоменко, коментуючи власне небажання проводити заміну на підсилення атаки у програшному домашньому матчі проти Словаччини.

Федерація біатлону України теж не хоче травмувати спортсменів психологічно, тому жодних шансів у молоді на потрапляння в основну збірну немає. Що й казати, середній вік чоловічої команди складає 28,2 роки, а наймолодшим — і єдиним біатлоністом, кому менше 28 років — є 25-річний Дмитро Підручний. Смішно, але Віталій Кільчицький, якому в цьому році виповниться 29, здобув стабільне місце в першій команді лише минулого сезону. А, наприклад, 24-річний Руслан Ткаленко, що в останні дні 2016 року домінував на чемпіонаті України, за усю свою кар’єру провів лише чотири особисті гонки на етапах Кубка світу.

Руслан Ткаленко став дворазовим чемпіоном України наприкінці грудня, biathlon.com.ua

Тим часом чехи стабільно ставлять 22-річного Адама Вацлавика, що два роки тому програвав українцю Артему Тищенку на юніорському чемпіонаті Європи. Так, поки найкращим результатом Вацлавика в сезоні є 42-е місце в спринті в Остерсунді, але чи згадає хтось, коли востаннє на етапі Кубка світу виступав Тищенко?

Отримати шанс дебютувати в Обергофі міг, наприклад, 20-річний Віталій Труш — триразовий переможець юніорських етапів Кубка світу. Його суперник та конкурент, казах Роман Єремін, якому за декілька тижнів виповниться 20, у першій гонці 2017 року дебютує на основних дорослих біатлонних змаганнях, а у збірної України у цій ж гонці пустуватиме одне місце.

Бо так простіше. Легше заповнити квоту і заздалегідь погодитися на виступ неповним складом, аніж вийти з власної зони комфорту та зробити хоча б одноразову ставку на молодих. Ах так, ніхто не хоче їх травмувати психологічно.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ